Правила парфумерного етикету
Правило номер один: аромат повинен відповідати нагоді та обстановці. А ви (це правило номер два), користуючись духами, не маєте вторгатися у ольфакторний простір оточуючих. Що це означає?
Збираючись відвідати будь-яке з громадських місць, намагайтеся вибирати максимально коректні аромати, які не викликають відторгнення та різкої реакції у тих, хто буде поряд. Серед універсальних рішень квіткові композиції з трояндою, османтусом, флердоранжем; свіжі цитрусові одеколони; сухі деревні запахи. Хороший варіант – так звані аромати чистоти, які пахнуть повітрям після грози, холодною дощовою або солоною морською водою, випрасуваною білизною.
Навіть якщо ви – шанувальник важких, насичених ароматів (наприклад, східних або гурманських), намагайтесь зробити так, щоб відчували запах парфумів тільки ви самі, а до оточуючих долинав лише тонкий шлейф. Дозуйте запах, не наносьте занадто багато. Двох пшиків із флакона цілком достатньо.
Є кілька місць, де використання парфуму взагалі краще обемежити, просто для того, щоб не доставляти незручність іншим людям. Ці місця вам достеменно відомі: поліклініка, спортзал, салон літака. Багато хто обурюється, якщо вловить парфумерний шлейф у театрі або в арт-галереї, але це причіпки. Сама традиція зустрічей з мистецтвом передбачає, що людина захоче вбратися, зробити особливу зачіску, нанести «той самий» аромат. Справа знову ж таки в дозуванні.
А ось чого робити дійсно категорично не варто, то це наносити аромат у присутності інших людей. Напевно, ви хоч раз спостерігали таку картину: в офісному кабінеті чи опенспейсі хтось із співробітників дістає флакон парфумів і щедро поливається ними. Або, що ще гірше, застосовує модну техніку: розпорошує аромат у повітря і входить у хмаринку, що утворилася.
Перш ніж вчинити так, згадайте, що кількість алергіків зростає щорічно, а одна з поширених реакцій на парфум – напад задухи. Мігрень — теж таке собі задоволення. Наносите аромат у себе вдома, а якщо дуже потрібно його оновити протягом дня — в закритій кабінці туалету. Можна також купити флакон із аплікатором-ролером або тверді парфуми.
Як збільшити стійкість парфумів
Що робити, щоби аромат тримався довго і нікому не заважав. Багато людей однією з головних ознак гарного аромату вважають високу стійкість. Бажання пахнути з ранку до вечора цілком зрозуміле. Але парфумерні хіміки наполягають: стійкість — не ознака якісних парфумів, а лише «технічна характеристика», яка залежить від складових композиції. І вже точно не можна змусити запах триматися довше, якщо добре оббризкатися з флакона з голови до ніг. Це, як мінімум, негуманно по відношенню до оточуючих, та і в цілому загалом безглуздо. Незабаром від інтенсивного аромату у вас настане ольфакторна втома і ви перестанете відчувати свій парфум. Є ефективніші методи.
- Обирайте композиції з «довгограючими» нотами. Першими почнуть випаровуватися найбільш леткі ноти: цитрусові, трав’яні, акватичні. Більш довге звучання у деревних, пряних та мускусних нот.
- Наносите аромат правильно. Парфумерні експерти не просто так радять завдавати аромату на точки пульсу: на зап’ястя, шию, за мочками вух, під колінами (виберіть щось одне). На цих ділянках шкіра трохи, але тепліше, тому шанси на стійкість підвищуються. Ще одна підходяща область для «пшика» з флакона – між лопатками, але туди ще треба дотягнутися.
- Перед нанесенням парфуму добре зволожте шкіру. Бажаєте продовжити звучання парфумів – наносите їх на злегка підсушену рушником шкіру після миття або поверх зволожуючого крему без віддушки. Можна також користуватися парфумерією на основі олій чи води замість спирту, адже етанол має властивість сушити шкіру.
- Можна нанести парфум на волосся та/або одяг. Безпрограшний варіант, оскільки на волоссі та тканині аромат тримається рекордно довго, іноді до кількох днів залежно від композиції. Але майте на увазі: на одязі духи можуть залишати сліди, тому попередньо протестуйте їх на непотрібному клаптику тканини.